Виховна година «Син полтавської землі»
Володимир Галактіонович
Короленко
(1853–1921)
Обладнання: презентація життя та творчості, ілюстрацій до творів; твори письменника;, фонозапис пісні з к/ф «Генералы песчаных
карьеров»
Загальний закон життя – це прагнення
щастя
В.Г.Короленко
1-й слайд
Вчитель Ім’я
видатного російського письменника тісно пов’язане з Україною, історією культури
нашого краю. Його твори і сьогодні не залишають байдужими ні дорослих, ні
дітей.
В.Г Короленко-людина, яка співчуває своїм головним героям, бо це спогади
дитинства, що минуло в Україні. Захоплювався трагічним і героїчним минулим
українського народу, головним чином під впливом Тараса Шевченка.
Твори Шевченка, такі як « Гайдамаки», «У неділеньку святую», « І мертвим і
живим…», український фольклор, навколишнє життя сприяли тому, що у Короленка
рано виробилося негативне ставлення до всякої несправедливості, неприязнь до
гнобителів, жага до рішучих дій в ім’я скривджених.
Про видатного земляка, про нелегкий літературний шлях В.Г. Короленка і
йтиме мова на нашій класній годині.
2-й слайд «
Людина з великим і добрим серцем»
Учень.
У надзвичайній чарівній оселі,
Де гули голоси дитячі,
Народився юнак веселий,
Кучерявий, гарної вдачі.
Прадід був – запорізький козак,
Дід – директор таможні,
Мати – полячка, складалося так,
Як в сім’ї благочинній, заможній.
3-й слайд
«Портрет письменника»
4-й слайд «Житомир – місто дитинства»
Ведучий У Житомирі і Рівному пройшли дитячі роки
письменника. Вони наповнені спогадами про яскравий національний побут,
романтичні історії та мальовничу природу України. Вони знайшли відображення в
ліричних, повних гумору творах: «Ліс шумить», «Сліпий музикант», «Вночі».
5-й слайд «Твори
про дитинство»
6-й слайд «
Чесність»
Серед вражень дитинства
письменника було одне найвизначніше, що змінило його особисту долю і громадську
позицію Це образ його батька:чесного,
непідкупного, суворого судді Галактіона Короленка, який стояв на стороні
закону.
7-й слайд
«Особисті якості»
Учениця
Непідкупний, суворий суддя,
Чесна, сильна, порядна людина,
Він лишився на все життя,
Справедливим у пам’яті сина.
Ведучий Творчий шлях
письменника почався в одну з трагічних епох історії російського
суспільства XIX ст. Перша збірка його
творів вийшла у 1886 р. і зразу ж привернула до себе увагу. У творах діяли люди рішучі, які боролися за
свої переконання, волю і честь.
8-й слайд « Упетербурзі»
Ще в 1871 р., коли письменник
вступив в Петербурзький Технологічний Інститут, він познайомився з тими ідеями,
які хвилювали передову російську інтелігенцію. У1876 р. студент Петербурзької академії В.Короленко арештований та
висланий, незважаючи на те, що не був підпільником-революціонером, але був
учасником студентського руху.
Письменник мріяв про перебудову
свого життя та перебудову суспільства.
9-й слайд
«Справедливість»
Учень
Звідки був оцей неспокій,
Відчуття чужого болю ?
Неоглядний світ, широкий
Злитий, змішаний журбою,
Мабуть то було в крові,
Мабуть, то від мами і тата.
Спогади в душі живі,
В Родзивилові десь хата,
Де велись колись розмови ,
Що лились з душі дитини,
Панували в хаті мови
Росії, Польщі, України.
Ведучий Він, як і герой
його «Епізодів з життя» хоче знайти відповідь на питання, що його турбували «в
народі», він збирається поїхати в село як «мандруючий сапожник».
У1897 р. Короленко за підозрою в зв’язках з революційним підпіллям
був знову арештований, а потім понад п’ять років тюрми та заслання.
До кінця своїх днів Короленко був
переконаний, що тільки історична дія «трудового народу» зможе зробити рішучий переворот в житті
Росії.
10-й слайд
«Заслання»
У 1897 р. В.Г.Короленка без слідства та суду вислали в В’ятську губернію в с.Березовські Починки,
де молодий письменник побачив тяжке селянське життя.
11-12- й слайд
«Доброта і чуйність», «Уколі рідних та друзів»
Учень
Сіяв хліб, садив город, теслярував,
Шив взуття, умів робить все чисто,
І хоча в душі творив, писав.
Треба було ж мати щось поїсти,
Хоч нелегко на землі жилось.
Мав у долі те, що тільки мав.
Він постійно рятував когось,
Щохвилини всім допомагав.
Ведучий Звідси його
перевезли в Вишневолоцьку політичну тюрму. Тут письменник перебуває п’ять
місяців і протягом цього часу написав свій твір «Чудна». Рукопис Короленко
передав на волю, але спочатку він розповсюджувався не друкарським способом:
переписувався від руки. І лише через двадцять п’ять років, в період революції
1905 року був надрукований. Головна дійова особа твору – героїня народного
руху, про яку її товариш по засланню говорив жандарму, що зламати її можна – а
зігнути ні. Перша публікація «Чудної» була присвячена Короленком
дев’ятнадцятирічній Евеліні Людвиговні Ілановській, політичній засланій.
13-й слайд «У
Сибіру»
Учениця 1 березня 1881 р.
народовольцями був вбитий цар Олександр ІІ. Письменник в цей час жив під
наглядом поліції в Пермі. Йому запропонували підписати присягу на вірність
новому царю – Олександру ІІІ. Короленко відмовився, за що був засланий в
Якутську область. Тут, в слободі Амга він прожив три роки і написав оповідання
«Сон Макара» та підготував матеріал і зробив чорнові записи для «Соколинця».
Надруковані твори були в 1885 р., коли Короленко повернувся із заслання. Макар
– п’яниця, він може обдурити і украсти. На суді, що йому приснився , його
судять за пияцтво та брехню, Макар розповів суддям про своє нужденне тяжке життя,
і ті побачили, що осудили його невірно і змінили свій вирок. Оповідання «Сон
Макара» мало успіх, з нього
почалась слава письменника.
Учень Оповідання «Ат-Даван»
було написане письменником і надруковане в 1892 р. на основі фактів. В 1891 р.
коли Короленка везли в Сибір, йому на кожній поштовій станції доводилося чути
про жорстокого губернаторського кур’єра Слабина.
Він бив станційних наглядачів, не
платив за коней. Повернувшись із заслання, письменник прочитав у газеті, що Слабин убив станційного наглядача. У зв’язку з цим Короленко написав
гнівну статтю, яку надрукувати не вдалося. Тоді письменник написав оповідання
«Ат-Даван», в якому кур’єр губернатора пізнав себе і вимагав від письменника
публічного вибачення. Короленко запропонував йому передати справу в суд, але
останній на це не пішов.
14-й слайд
«Нижній Новгород»
Учениця Після повернення із
заслання Короленку було заборонено проживання в столицях і він поселився в
Нижньому Новгороді. В перший же рік проживання тут, він надрукував повість «У дурному суспільстві», де з
великою любов’ю зобразив бідних дітей Валека і Марусю. Обробка цієї повісті для
дітей має іншу назву «Діти підземелля».
Вчитель . Діти, коли ви виростите, подорослішаєте,
то зрозумієте, що найкраща пора людського життя - дитинство, веселе,
безтурботне, безхмарне, мрійливе, сповнене великих надій на майбутнє. Ви зараз
маєте всі умови для навчання. Проблема жебрацтва однак залишається в Україні актуальною.
Скільки покинутих дітей, скільки дітей- сиріт чекають на зустріч зі своїми
батьками.
(Звучить фонозапис пісні з к/ф
«Генерали піщаних кар’єрів»).
Огляд ілюстрацій із повісті
« Діти підземелля»
15-22-й слайд
«Ілюстрації»
Про що ця пісня? Як вона перегукується зі твором.
Головні герої повісті « Діти підземелля» не мають свого куточка, змушені
жити в могильному склепі і відкинуті « порядним товариством». Події, про які
йдеться у творі, відбуваються наприкіці 60-х років 19 ст. у містечку
Княжо-Вено. Цей твір про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії.
« Якщо
ви під’їжаєте до містечка зі сходу, вам насамперед впадає в очі тюрма- найкраща
архітектурна прикраса міста.Сірі паркани, пустирі з купами різного мотлоху
чергуються з підсліпкуватими хатками, що аж повростали вземлю.Сморід, бруд, юрби дітей, що повзають
у вуличному поросі..»
Як вигадаєте багато в цьому місті щасливих людей?
Нещасливим був і Вася - син судді. Він почувався чужим у сім’ї, не міг
порозумітися з батьком, тому часто тікав з дому. Мріяв про справжніх друзів.
Зустріч Васі з Валеком та Марусею вносить
у життя дітей великі зміни. А зараз ми станемо свідками першої зустрічі Васі з
Валеком, яка згодом переросте у справжню міцну дружбу.
Інсценівка
Валек. Ти чого тут?
Вася. Так. А тобі яке діло?
Валек. Ось я тобі дам!
Вася. Ну, вдар! Спробуй!
Вася. Я, брат, і сам …теж…
Валек. Як тебе звуть?
Вася. Вася. А ти хто такий?
Я Валек … Я тебе знаю:ти живеш у саду над
ставком. У вас великі яблука.
Вася. Це правда, яблука у нас добрі. Може, хочеш?
Валек. Навіщо ти вліз сюди? Хіба ж я коли влазив у ваш садок ?
Вася. Що ж, приходь! Я буду радий.
Валек. Я тобі не компанія.
Вася. Чому ж?
Валек. Твій батько-пан суддя.
Вася. Ну і що з того? Адже ти гратимеш зі мною, а не з батьком.
Валек. Тибурцій не пустить. Послухай… Ти, здається, славний хлопець, та
все-таки тобі краще піти. Якщо Тибурцій тебе застане, погано буде.
Вася. Як же мені звідси вийти?
Валек. Я тобі покажу дорогу, ми підемо разом.
Вася. Як, у вікно?
Валек. Ні, от що: я тобі допоможу вилізти на вікно, а самі ми вийдемо іншим
ходом.
Опис природи
«Сонце тільки-но сіло за гору. Місто потонуло в лілово-туманній тіні, і
тільки верхів’я високих тополь на острові яскраво вирізнялися червоним золотом,
забарвленні останнім промінням заходу. Васі здавалося, що з того часу, як
він прийшов сюди, на старе кладовище, минуло не менше доби, що це було
вчора».
Вася. Як гарно!
Валек. Сумно тут.
Вася. Ви всі живете тут?
Валек. Тут?
Вася. А де ж ваш дім?
Валек. Ти ще прийдеш до нас?
Вася. Прийду, обов’язково.
Валек. Що ж, і справді приходь,
тільки в такий час, коли наші будуть у місті.
Вася. Хто це «ваші»?
Валек. Та наші… усі… Тибурцій, «професор»… хоча той, мабуть, не заважатиме.
Вася. Добре. Я подивлюся коли вони будуть у місті і прийду. Я поки-що
прощавайте!
Валек. Гей! Послухай! А ти не будеш базікати про те, що був у нас?
Вася. Нікому не скааажу.
Валек. Ну, ось це добре! А цим своїм дурням-хлопцям, коли лізтимуть, скажи,
що бачив чорта.
Вася. Гаразд, скажу.
Валек.ну, прощавай.
Вася. Прощавай.
23-й слайд
«Працелюбність»
Ведучий У Нижньому Новгороді Короленко написав
відому повість «Сліпий музикант». Це розповідь про музиканта, який народився
сліпим, його страдання і як він зрозумів, що звільниться від них, якщо буде
разом з людьми.
24-й слайд
«Книги»»
Інсценівка
Звуки сопілки
Хлопець. Хлопчику! Не знаєш, хто це тут тільки що грав?
Дівчина. Це я…Як гарно!
Хлопець. Чому ж ви не йдете собі?
Дівчина. Чого ж ти мене проганяєш?
Хлопець. Я не люблю, коли до мене приходять…
Дівчина. Ото ще!.. Дивіться-но! Хіба вся земля твоя і ти можеш кому-небуть
заборонити ходити по землі?
Хлопець. Мама звеліла всім, щоб сюди до мене не ходили.
Дівчина. Мама? А моя мама дозволила мені ходити над річкою…
Хлопець. Ідіть, ідіть, ідіть геть!
Дівчина. Ах, який поганей хлопець!
Звуки сопілки
Хлопець. Слухайте! Це знову ви?
Дівчина. Хіба ви не бачите, що це я? Хто тебе вивчив так гарно грати на
дудці?
Хлопець. Йохим вивчив.
Дівчина. Дуже гарно! А чого ти такий сердитий?
Хлопець.Я… не серджусь на вас.
Дівчина. Ну, то й я не серджусь…
Хлопець. Я не вмію грати з вами.
Дівчина. Не вмієш грати? Чому?
Хлопець. Так.
Дівчина. Ні, чому ж?
Хлопець. Так.
Дівчина. Який ти смішний. Це ти, мабуть, того, що зо мною не знайомий. Ось
узнаєш мене, тоді перестанеш боятися. А я
не боюсь нікого.
Хлопець. Де ви взяли квіти?
Дівчина. Там.
Хлопець. На луках?
Дівчина. Ні, там.
Хлопець. Значить, в гаю. А які це квіти?
Дівчина. Хіба ти не знаєш квітів?.. Ах, який ти чудний… справді, ти дуже
чудний…
Хлопець. Це жовтець, а ось це фіалка.
Дівчина. Нащо ти лякаєш мене погане хлопчисько? Що я тобі зробила? Нащо? Слухай,
чого ти плачеш? Ти, мабуть, думаєш, що я поскаржуся? Ну, ьне плач, я нікому не
скажу. Ну, ну, годі ж!
Хлопець. Я не хотів налякати тебе.
Дівчина. Добре, добре! Я не сержусь!.. Ти ж більше не будеш.Але
все-таки ти дуже чудний.
Хлопець. Я не чудний, ні я не чудний…я.. я – сліпий!
Дівчина. Сліпи-ий!
І цей сліпий став чудовим музикантом.
Ведучий Живучи
в Нижньому, письменник багато мандрував. З цих поїздок народилися чудові його
нариси «В пустынных местах». В 1893 р. Короленко їздив в Америку, на всесвітню
виставку. Під враженням цієї поїздки був написаний цей твір «Без язика», про
життя двох українських селян, які поїхали в Америку.
Найвизначнішим твором письменника
є «Історія мого сучасника», над якою він працював майже два десятиріччя. У ній Короленко розповів про своє
життя: дитинство, студентські роки і роки заслання.
Учень «Працелюбність»
Любив розповісти про пережите,
А спогади, як спалахи живі:
Заслання і урядники сердиті,
Жандарми і кайдани, й вартові.
Та вмів не приклонятись, не
лякатись,
Не перейматись долею такою.
Мав надзвичайну здатність
посміхатись,
І жартувати над самим собою.
Ведучий. Короленко був не тільки письменником-белетристом, але й
письменником по питаннях політики і громадського життя.
Учениця Світилась мудрість у його очах,
У серці біль чужий стояв, як ехо,
І зізнавались у чужих листах,
Йому в любові і Толстой, і Чехов.
І з особливим, чистим почуттям,
Писали, присилали телеграми:
«Спасибі Вам. Ми дуже вдячні Вам.
Ми надзвичайно раді дружбі з
Вами»
25-й слайд «Полтава»
Ведучий У 1900 р. він переїхав у Полтаву, де жив до
самої смерті. Відомим громадським виступом В.Г.Короленка був «Відкритий лист
старшому радникові Філонову», надрукований в газеті «Полтавщина».
Учень
І ось Полтава. Куточок райський
України,
Здавалося чого б іще бажати,
Та нило серце серед ночі й днини,
Бо треба було з горя виручати,
Селянських ходоків , в біді не
винних,
Які шукали захисту у нього,
Писать не міг з такої ось
причини,
Що за людей була в душі тривога.
Жовтнева революція ! На тебе,
Багато хто очікував в надії,
Та ти не освітлила небо,
А лиш розбила наші мрії.
Ведучий Взимку 1905 р.
полтавський чиновник Філонов прибув на чолі карної експедиції в с.Сорочинці.
Тут були виступи селян проти влади і Філонов жорстоко з ними розправився. Він
зігнав і поставив на коліна в сніг все населення села і тримав їх чотири з
половиною години, а козаки їх били нагайками. В цей час Короленко добився суду
над Філоновим, але він не
відбувся: Філонов був убитий. Письменника звинуватили в причетності до
вбивства, але розслідування підтвердило вину Філонова і влада не ризикнула створити проти Короленка судову
справу. Адже письменник був широко відомий не тільки в Росії, але й в усьому
світі.
26-й слайд
«Пам’ятні місця»
Учень
Полтаво рідна, знаєш, тут
Колись ходила ця Людина,
І носить наш педінститут,
Ім’я славетне твого сина.
Як біль чужий йому болів,
І як він міг його сприймати!
Здається, що не стане слів,
Щоб це словами передати.
Земля, якби таких людей
Ти не давала на світ божий
Який же світ тоді оцей
Був непривітний, нехороший.
Спасибі, земле, наша ненько,
Тобі ми дякуєм за сина,
За дорогого Короленка.
27-й слайд «Світове визнання»
Пісня про Полтаву
Немає коментарів:
Дописати коментар